Ти описуєш завдання словами — агент пише код, компілює, лагодить помилки та заливає у плату. Нижче — усе, що варто знати першого дня. П'ять хвилин читання заощадять кілька доларів і пару годин.
Головне правило: агент робить рівно те, що попросили. Він не здогадується, що ти мав на увазі, — він обирає найімовірніший варіант. Що докладніше ТЗ, то менше правок потім.
Що корисно вказати: пін, інтервали та швидкості, чи потрібен Serial і на якій швидкості, скільки файлів, яку бібліотеку використати (якщо є улюблена), як поводитись при помилці (наприклад, «якщо датчик не відповідає — блимай світлодіодом»).
Якщо агент поставить запитання текстом у чаті — просто дай відповідь наступним повідомленням. Він навмисно питає, а не гадає, коли розвилка важлива.
Це не баг і не «агент сьогодні не в гуморі». Так влаштовані ШІ-моделі: вони добирають слова ймовірнісно, тому двох однакових відповідей не буває в принципі. Згори накладається ще кілька речей:
Ручки «роби завжди однаково» (temperature) у сучасних моделей немає.
Звідси практичний висновок: прав по ходу в тому самому діалозі («зміни період на 200 мс», «прибери Serial») замість «перепиши заново». У тому самому діалозі агент бачить готовий скетч і змінює пару рядків — це швидше й помітно дешевше, ніж писати все з нуля.
Чат став чистим, але агент усе пам'ятає, і файли на місці. Це просто прибирання на екрані.
Агент забуває розмову, старий скетч їде до теки «_архів». Починає з нуля — і знову по-своєму. Бери, коли завдання змінилося.
Окрема плата, діалог і тека. Зручно, коли паралельно ведеш кілька пристроїв.
Заливає готовий скетч без ШІ — а отже, не витрачає гроші. Коли код уже написаний і плату треба просто перепрошити, проси не агента, а тисни цю кнопку.
Зникло живлення, закрив застосунок на середині або відповідь уперлася у свою стелю — застосунок сам почне новий діалог і напише про це в чаті.
Файли та скетчі при цьому цілі. Досить написати «продовжуй, код у проєкті» — агент прочитає скетч і доробить. Втрачати нічого не треба, переписувати заново теж.
У будь-якої моделі є стеля відповіді — скільки вона може написати за один хід. Це не те саме, що «скільки вона читає»: читати вона може дуже багато.
У моделі тарифу Старт стеля відповіді в рази нижча, і довгий код вона мовчки обрізає — хід рветься на півслові. У Про запас великий, тому великі скетчі він дописує до кінця.
Це чесна різниця тарифів, а не налаштування: лімітом її не вилікувати. Прості задачі — Старт, складні проєкти — Про.
Ти платиш за роботу моделі, і її відповідь коштує дорожче за твоє запитання — у рази. Звідси все інше:
Залишок видно прямо в застосунку, у статус-барі.